Новини

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися кожен охочий, одягнувши вишиванку. Фахівці КУ « Інклюзивно – ресурсний центр» Міжгірської селищної ради долучилися до свята та вдягнули вишиванки – як символ єдності з українським народом та минулими поколіннями. Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок. А зараз вишиванка є символом єдності українців у всьому світі.

19 травня відбулася колегія Відділу освіти, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради. Одне з питань "Про підсумки роботи в 2020-2021 н.р. КУ "ІРЦ". Директор ІРЦ Оксана Володимирівна висвітлила роботу Центру, наголосивши, що робота ІРЦ спрямована на забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, надання їм психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

День матері є чи не найвідомішим серед усіх сімейних свят. Воно запроваджене на честь усіх матерів: як тих, хто народив дітей, так і тих, хто лише збирається стати мамою.
Цього дня діти вітають своїх мам, дякуючи їм за турботу, любов і терпіння. Сини та доньки намагаються відвідати своїх матерів і зробити їм невеличкий подарунок. Найчастіше дарують листівки, квіти та інші приємні сюрпризи.
Фахівці Міжгірського ІРЦ разом зі своїми вихованцями також долучаються до привітань. До цього свята учні виготовляли тюльпани з кольорового паперу для своїх мам та бабусь.

Інструктивно-методична нарада для практичних психологів
20 квітня 2021 року на базі КУ " Інклюзивно - ресурсний центр" Міжгірської селищної ради відбулась інструктивно-методична нарада для практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти Міжгірської ОТГ.
На нараді обговорювалась актуальна на сьогоднішній день тема "Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти під час пандемії". Перед учасниками наради виступила директорка ІРЦ Баран О. В. Вона розкрила питання інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах пандемії COVID-19 та підкреслила важливу роль психологів закладів дошкільної та загальної середньої освіти в організації інклюзивного навчання для дітей з особливими потребами . Надала роз'яснення щодо психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти та на дистанційному навчанні, націлила психологів на створення комфортних умов для максимального розвитку потенційних можливостей дітей з ООП та ефективній організації роботи педагогічного колективу з особливими дітками.

2 квітня – Міжнародний День поширення інформації про аутизм. Ще цей день відомий, як “День у блакитному”. Люди по всьому світу одягають блакитні речі у підтримку осіб з аутизмом. Чому блакитний? За даними найбільшої в світі батьківської орнанізації Autism Speaks, серед хлопчиків випадки РАС стаються в середньому вп’ятеро частіше за дівчаток, тому кольоровим кодом обрано блакитний, а символом блакитну стрічку.
«Ау», ¬– кричать люди, якщо заблудять у лісі. Це означає: «я сам, відзовіться, хто чує». Слово «аутизм» теж цього кореня, воно походить від грецького autos – «сам», а аутизм — «занурення у себе».

Аутизм або розлади аутистичного спектра- це сукупність розладів, які відзначаються дефіцитом спілкування та соціальної поведінки.
Як самостійна проблема, аутизм вперше був описаний доктором Каннером у 1943р. Саме він визначив ряд ознак, характерних для всіх аутистів. РАС починається в дитинстві, але зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються в перші 5 років життя. За даними ВООЗ, аутизм в 4 рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.
Основними ознаками РАС є:
- порушення мовлення;
- відсутність емоційного контакту з людьми;
- усамітнення;
- напади агресії;
- слабкий інтерес до іграшок;
- стереотипність поведінки, страх змін.
Науково доведених причин РАС у світі не існує. Такі діти зовнішньо нічим не відрізняються від інших, проте вони можуть важко йти на контакт із іншими, довгий час не говорити та часто повторювати однакові рухи. Перші ознаки РАС проявляються у дітей до двох років.
Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.
Альберт Ейнштейн насилу вступав в контакт з іншими людьми. Він погано вчився в школі, відчував труднощі у вираженні думок. Майбутній вчений не міг знайти роботу, так як не любив спілкуватися з людьми. Він не міг терпіти дотики людей.
До відомих людям аутистам відноситься Моцарт. Йому, як і багатьом аутистам, була властива відсутність міміки. Були стереотипні рухи руками і ногами. Він володів чутливим слухом, занадто різкий і гучний звук викликав больові відчуття. У Моцарта часто змінювалося настрій. Незважаючи на аутистичний розлад, він став видатним композитором.
Є відомості, що Чарльз Дарвін страждав аутизмом. Він любив проводити час на самоті з дитинства. Йому не подобалося спілкуватися з людьми, він захоплювався писанням. Контакт з іншими він підтримував за допомогою писання. Його захопленням було колекціонування різних предметів. Стереотипії в русі характерні для Дарвіна. Але він був геніальним людиною і створив еволюційне вчення, якого дотримуються досі.
Відомий режисер Стенлі Кубрик страждав аутистичним розладом. У нього був синдром Аспергера. На знімальному майданчику він часто поводився грубо, зациклювався на дрібницях.
Томас Джефферсон – колишній президент Сполучених Штатів Америки був хворий на аутизм. Він не був адаптований до соціальних контактів, йому ледве вдавалося спілкуватися з людьми, погано виступав перед аудиторією, для нього це було важко. Його дратували гучні звуки.

Донна Вільямс (народилася в 1963 році) - художниця і автор австралійських бестселерів. Її перша книга називалася "Ніхто з Нізвідки: незвичайна автобіографія дівчинки-аутиста". У дитинстві Донні довго не могли поставити правильний діагноз: її вважали глухою. Дівчинка ні на чому не могла зосередитися, не могла відповісти на пряме запитання і, як вона написала пізніше, сприймала світ хаосом звуків і кольорів. Наразі Донна - успішна людина, вона заміжня за програмістом, продовжує писати книги і займається створенням сайту для артистів.
Темпл Гранден (народилася в 1947 році) - доктор філософії, професор, письменниця, автор книги "Переклад з мови тварин". Найвідоміша після Кіма Піка аутистка у світі. Справою життя Гранден стало полегшення страждань тварин. 90% худоби в США і Канаді перед забоєм проходять через загороди, сконструйовані за порадами Гранден так, що перед смертю тварини не відчувають страху і жаху. Завдяки Гранден, яка в подробицях описала свій стан, світ хворих на аутизм став зрозумілішим здоровим людям.

Фахівці інклюзивного центру продовжують вдосконалювати знання та досвід по діагностуванні і корекційному супроводі дітей із РАС. У нашому Центрі є можливість провести комплексну оцінку на явність ознак РАС за спеціальними діагностичними методиками CASD і PEP-3 які є визначеними як одні із кращих світових методик, що дозволяють підтвердити чи спростувати наявність ознак РАС.

У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей з синдромом Дауна. Синдром одержав назву на честь англійського лікаря Джона Дауна, який вперше дослідив генетичну аномалію в 1866 році. У цей день проводять щорічний міжнародний флешмоб "Lots of Socks". Його мета - звернути увагу суспільства на проблеми людей з синдромом Дауна. Усім охочим пропонують одягати різнокольорові шкарпетки, щоб зрозуміти як живуть люди з цією проблемою під пильними поглядами суспільства. Фахівці нашого центру підтримали цей флешмоб. "Стань особливим – підтримай особливих!"

Синдром Дауна є однією з форм природно вродженої геномної патології,яка часто призводить до змін моторики, фізичних характеристик та здоров’я в цілому. Люди з синдромом Дауна мають три хоромосоми під номером 21 замість двох. Ступінь прояви затримки розумового і мовного розвитку залежить як від вроджених факторів, так і від занять з дитиною. А в іншому життя людини з синдромом Дауна майже нічим не відрізняється від інших.
До Дня людини з синдромом Дауна руйную 5 міфів про них!
1. Дорослі з синдромом Дауна непрацездатні.
Насправді: Дорослі з синдромом Дауна в усьому світі працюють на різних посадах - в банках, корпораціях, готелях, лікарнях, будинках престарілих, офісах та ресторанах. Вони задіяні у музичній та розважальній індустрії, на офіційних посадах, догляді за дітьми, спортивному полі та комп'ютерній індустрії. Як і будь-хто інший, люди з синдромом Дауна хочуть влаштуватися на роботу, де їхній вклад буде цінуватися.
2. Люди з синдромом Дауна завжди щасливі.
Насправді: Люди з синдромом Дауна мають ті самі почуття, як і будь-хто інший. Вони переживають весь спектр емоцій. Неправильне враження складається тому, що люди з синдромом Дауна більш відкриті та не приховують своїх почуттів та реакцій. Вони так само реагують на позитив та прояви дружелюбності, але їм також боляче і сумно від некоректної поведінки оточуючих.
3. Дитина з синдромом Дауна негативно впливає на інших дітей у колективі.
Насправді: Діти з синдромом Дауна чудово взаємодіють з іншими дітьми в колективі, вони не потребують окремих закладів для навчання. Тим більше діти із синдромом Дауна не несуть жодної загрози іншим дітям. Навпаки, колективи, у яких є такі діти, більш доброзичливі та емпатичні.
У Фінляндії, Норвегії, Швеції, Великій Британії та інших країнах діти з синдромом Дауна відвідують звичайні школи. Перебування у групі інших дітей допомагає дітям із синдромом Дауна почуватися неізольованими. Сьогоднішні однокласники в подальшому можуть стати колегами, роботодавцями. Взаємна соціалізація корисна для дітей, оскільки їм в подальшому співіснувати у суспільстві.
4. Діти з синдромом Дауна народжуються лише у жінок, старших за 35 років.
Насправді: Вірогідність народження дитини з синдромом Дауна у жінок після 35 років вища, але така дитина може народитись у жінки будь-якого віку, навіть у 20-річної.
Генетичний збій відбувається незалежно від здоров'я, освіти, раси, місця проживання та соціального добробуту батьків.
5. Синдром Дауна – це генетична спадкова хвороба.
Насправді: Синдром Дауна відноситься до класу хромосомних аномалій. Тому, називати синдром Дауна хворобою - некоректно, правильніше казати "генетична хромосомна аномалія". Ця аномалія полягає в тому, що у хромосомному наборі людини з’являється додаткова, третя хромосома в 21-й парі, тобто люди з синдромом Дауна мають 47 хромосом, а не 46, як усі інші.
❗️Оскільки синдром Дауна не є хворобою - люди не хворіють і не страждають на синдром Дауна. Вони просто з ним живуть.

Відповідно до протоколу №1від 01.03.2021 засвдання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Міжгірської селищної ради та наказу Відділу освіти, сімї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради «Про дистанційну форму навчання» №28 від 02.03.2021 року КУ "Інклюзивно-ресурсний центр Міжгірської селищної ради" переходить на дистанційну форму навчання.

Вважається, що традиції святкування Дня всіх закоханих - близько 16 століть. Названо свято на честь християнського священика - Валентина. Згідно з переказами, у часи правління в Римській імперії Клавдія ІІ він таємно вінчав пари, попри заборону. Римський імператор вважав, що сім'я і шлюб заважають будівництву і зміцненню сильної імперії. Через це він своїм указом заборонив солдатам одружуватися.
Сам Валентин з римського міста Терні. Крім вінчань, він часто мирив пари, які перебували у сварках. Після того, як інформація про це просочилася до Клавдія, імператор засудив Валентина до страти. Вже після його смерті було виявлено прощального листа, в якому Валентин виклав розповідь про своє кохання до дівчини.
Через роки після страти Валентина було канонізовано католиками як мученика, який постраждав за віру. З 496 року 14 лютого стало Днем Святого Валентина після указу Папи Римського Геласіуса І.
Широке поширення в США це свято отримало у XVIII столітті, а в країнах Західної Європи - у XIII. Попри те, що в собі воно одночасно поєднує традиції язичництва та християнства, свято має велику популярність, насамперед - серед молоді.
Символи Дня всіх закоханих
Традиційним атрибутом Дня Святого Валентина багато років залишаються листівки у вигляді сердець - так звані "валентинки". Вони можуть бути будь-якого розміру, кольору, стилю і дизайну. Поряд з ними також особливу популярність набувають плюшеві ведмедики - у вигляді іграшок, статуеток, зображення на листівках. Нерідко можна зустріти зображення Купідона - хлопчика з луком і стрілами.
Фахівці інклюзивно – ресурсного центру теж вирішили долучитися до такого чудового свята та виготовляли листівки до Дня Святого Валентина з вихованцями центру, щоб донести дітям інформацію про щирість та доброту людських сердець. Тому, що сучасні діти знають про таке свято, але не знають історії його виникнення. Під час роботи вчителі КУ «ІРЦ Міжгірської селищної ради» розповідали учням історію виникнення цього дня та на честь кого воно назване.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено локдаун з 8.01 по 24.01.2021. Згідно пункту 3 Постанови № 1236. Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Інклюзивно-ресурсний центр Міжгірської районної ради працюватиме в наступному режимі:
1. Інформація для батьків (інших законних представників), педагогічних працівників про тимчасовий графік роботи ІРЦ в період локдауну розміщена при вході в приміщення інклюзивно-ресурсного центру.
2. З 11.01.2021р . по 25.01.2021 р. включно буде призупинено проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей та надання очних психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг. Батьки чи інші законні представники можуть надавати документи на розгляд за допомогою онлайн-системи ІРЦ.
3. Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, участь в командах психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, надання методичної допомоги педагогічним працівникам закладів освіти здійснюватиметься шляхом використання дистанційних технологій.
4. Консультування батьків або законних представників дітей з особливими освітніми потребами, консультування та взаємодія з педагогічними працівниками закладів освіти, надання консультативної та психологічної допомоги, проведення бесід з батьками (законними представниками) дітей з особливими освітніми потребами забезпечуватимуться через індивідуальні консультації у телефонному режимі або за допомогою онлайн-ресурсів (мобільних додатків, електронної пошти тощо).
5. Роботу з учителями – тренінги, семінари, наради - проводитимуться в онлайн-режимі.
Фахівці ІРЦ завжди з Вами на зв’язку.
Телефонуйте, раді будемо Вам допомогти!

В даний час фахівці по роботі з дітьми та батьки все частіше стикаються з неадекватною поведінкою дитини, з труднощами дитячої адаптації до мінливих умов. Діти постійно зустрічаються з важкими ситуаціями і не завжди успішно долають їх, тому все частіше виникає питання, як допомогти їм встояти перед несприятливими впливами соціального середовища, подолати травматичну ситуацію і впоратися з негативними емоційними переживаннями. Навчити дітей зосереджуватися, заспокоюватися може допомогти створення мандал.
Мандалу можна зустріти практично скрізь - сонце має форму мандали, рослини, які розвиваються завдяки сонячному світлу, такі як, наприклад, соняшник, теж нагадують мандалу.
Робота з мандалами допомагає:
- гармонізувати внутрішній стан;
- створювати і реалізовувати свої наміри і цілі;
- розкривати свої творчі здібності;
- навчитися пізнавати себе;
- гармонізувати приватне пространтство;
- наповнювати себе позитивними енергіями;
- мандала допомагає розвинути саморегуляцію.
Плетіння мандал – заняття, за яким можно провести багато часу з вашими дітьми: навіть непосидючі діти , починаючи плести мандалу, заспокоюються, і занурюються в цей процес. Вважається, що мандала, сплетена руками дитини, несе в дім благословення.
Користь від плетіння мандали для дітей:
 Розвиток моторики рук;
 Розвиток уваги, зосередженості;
 Формування естетичного сприймання кольорів;
 Зняття внутрішньої напруженості та тривожності;
 Виховання охайності;
 Гармонізація внутрішнього стану;
 Розвиток саморегуляції;
 Релаксація;
 Активізація внутрішніх ресурсів.
Створення власних мандал з різноманітного матеріалу розвиває творчі здібності, дитячу фантазію, дрібну моторику руки. При роботі з кольоровим піском використовується набір з декількох квітів, або ж пісочниця. При роботі з гудзиками дітям пропонується асортимент різних гудзиків за кольором і розміром. Так само діти викладають мандали: з шишок, камінчиків, черепашок, листя, різних круп (пшоно, квасоля, горох, манка, рис, мозайки. Після закінчення роботи можна запропонувати дітям дати назву своїм «чарівним колам», розповісти про виконану роботу.
Таким чином, робота з мандалами надає не тільки корекційний вплив на особистість дитини, а ще сприяє розвитку мови дітей дошкільного віку.
Робота з мандалою приносить дітям радість, розвиває уважність, сприяє розвитку емоційно-чуттєвого світу, розвитку уяви, фантазії дитини, сприяє зняттю психофізичного напруги, зняття внутрішньої напруги. Все це допомагає дитині повірити в себе, розслабитися, стати впевненіше, радісніше, знизити дитячу тривожність.

4 СІЧНЯ ВІДЗНАЧАЮТЬ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АЗБУКИ БРАЙЛЯ
У світі налічується близько 300 мільйонів людей, які мають проблеми із зором, а майже 40 мільйонів із них зовсім не бачать. Унікальна азбука, яку назвали на честь її винахідника – Луї Брайля, – для мільйонів незрячих людей є засобом спілкування, вона відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлювання поглядів і переконань.
Шрифт Брайля являє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки.
ІРЦ Міжгірської районної ради Закарпатської області станом на сьогодні оюслуговує 39 дітей, з них з порушеним зором 5, надаючи корекційно-розвиткові послуги. Тому сьогодні у Всесвітній день азбуки Брайля хочемо нагадати, що серед нас живуть люди, які потребують особливої турботи, уваги та підтримки.

Наближається чарівний час казки та виконання бажань. Свято Миколая та Новий Рік.
Як хочеться зробити свято красивим і неповторним, порадувати своїх друзів і близьких унікальними подарунками, зробленими своїми руками. Спільна підготовка до свят зближує, створює особливий настрій, приносить задоволення і радість, а новорічні вироби якраз те, що треба,для наших учнів. Напередодні Нового року та свята Миколая учні КУ "Інклюзивно-ресурсного центру Міжгірської районної ради" виготовляли 3-Д листівку до свята Миколая та сніжинки в вигляді іграшки на ялинку з вчителем-дефектологом Чейпеш Ольгою Михайлівною.

Мандалотерапія, як засіб проти емоційного вигорання
Мандали можуть бути мальовані, насипні плетені, створені з тканин тощо.
Мандалу найкраще використовувати, коли людині потрібно дати ресурс, допомогти йому «зібратися до купи».
Окрім того мандала може створюватися на задану тематику для притягнення певного емоційного стану чи символу в життя особистості.
У періоди душевної кризи або коли хворіємо, ми мимоволі шукаємо точку опори всередині себе. Для того щоб зцілитися, потрібно сконцентрувати внутрішні сили.
Допоможе в цьому воістину чарівна терапевтична техніка - створення мандали.
Мандалотерапія є однією з різновидів арт-терапії, поєднуючи в собі елементи психотерапії, що допомагає краще зрозуміти себе і проникнути в глибини своєї підсвідомості.
"Все, що робить Сила світу, вона робить по колу ..." - говорили наші предки. Дійсно, життя людини починається з круглого яйця, укладеного в лоні жінки, яка має сферичну форму.
Народжуючись, ми попадаємо на круглу планету, вона обертається по круговій орбіті навколо Сонячного диска. Заглянемо глибше і побачимо, що наше тіло - це мікрокосм зі своїми сферичними світами - клітинами і атомами.
Кругообіг речовин у природі, зміна пір року, дня і ночі, Зодіак - все говорить про те, що коло - універсальна фігура світобудови. Тому підсвідомо ми сприймаємо коло як якусь основу, інтуїтивно знаємо про його захисних і гармонізують властивостях. "Намалюй навколо себе коло, і ти будеш захищений" - з таким магічним ритуалом ми знайомі з казок та легенд.
Вважається, що зла сила не може проникнути всередину кола. На психологічному рівні це означає, що людина центрується: знаходить центр своєї особистості і знаходить там сили, одночасно окреслюючи межі між собою і світом.
У широкому сенсі слова мандала розуміється як малюнок в колі. Мандала точно передає стан людини на даний момент, знімає психічне напруження і навіть лікує.
При цьому цілющий ефект виникає незалежно від того, будете ви аналізувати малюнок чи ні.
За великим рахунком будь-яку творчу дію: малювання, ліплення, вишивання - сприяє зняттю напруги, на тому заснована арт-терапія. Але мистецтво, сконцентроване в колі, володіє особливою магією: ми неначе створюємо своє священне місце захисту.
Впливає і пам'ять про блаженство знаходження в материнській утробі, яка нагадує форму круга.
Пошук себе, свого призначення завжди спрямований у центр власної особистості. Його можна називати по-різному: Вищий розум, Божественний джерело, Самість ...
Саме там, в центрі, закладений потенціал нашої душі.
Мандала - унікальний засіб, що допомагає дістатися до внутрішнього стрижня і тих резервуарів енергії, які в ньому таяться. До речі, сам Юнг щодня робив замальовки в своєму блокноті: він малював в колі спонтанні образи і спостерігав, як при цьому змінюється його стан.
Для того щоб зайнятися мандалотерапією, не потрібно ніяких умінь і навичок. Головна умова- малювати з натхнення: нехай рука виводить фігури, а очі вибирають потрібний колір.
Не думайте, що б вам хотілося намалювати, і не критикуйте свій малюнок, навіть якщо це будуть прості каракулі або незрозуміле пляма.
1. Отже, виберіть момент, коли вас ніхто не відверне, включіть медитативну музику і на хвилину поринете всередину себе: закрийте очі і розслабтеся.
2. Приготуйте аркуш білого паперу і намалюйте за коло. Найкраще малювати фарбами: адже вони допомагають накопичити півтони, робити плавні мазки, вони м'які і пластичні.
3. Малюйте, не розмірковуючи про сюжет, деталі. Важливо прислухатися до внутрішніх імпульсів - це дасть можливість доторкнутися до самих глибин несвідомого і знайти в ньому точку опори.
4. Закінчивши малюнок, подивіться на нього уважно і спробуйте проаналізувати кольори, деталі, фігури (кількість однакових елементів), які в ньому проявляються. У кожній мандалі, як у дзеркалі, відбивається ваш настрій і внутрішній стан на даний момент.
Наступний етап: гармонізація мандали.
5. Перемалюйте ті деталі, які здаються вам неприємними: створіть з вже отриманих ліній нові або просто накладіть на них інші нитки. Інший варіант - намалюйте нову мандалу заново. У цьому процесі важлива не кінцева мета, а сама дія. У будь-якому випадку пророблена робота має цілющий ефект і сприяє вашому особистісному зростанню.
6. Малювання мандали - це таїнство занурення в світ своєї підсвідомості.

Питання консультування батьків дітей з особливими освітніми потребами завжди було, є і залишається складним, делікатним етапом в роботі фахівців спеціальних закладів. В наш час така ж проблема встає і перед фахівцями загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивною освітою.
Перш за все фахівці, до яких звертаються батьки дітей з проблемами розвитку, мають добре усвідомлювати їх втрати та переживання. Для більшості батьків народження дитини з проблемами у психофізичному розвитку є повною протилежністю їх очікуванням та мріям. Батьки переживають щонайменше чотири компоненти втрати:
1. Втрата очікуваного, ідеалізованого образу дитини.
2. Втрата вимріяного для дитини майбутнього.
3. Втрата особистих та сімейних мрій і планів на майбутнє.
4. Нарцистична втрата, коли народження дитини з ООП може викликати у батьків почуття сорому, власної меншовартості та особистої неповноцінності.
Усвідомлення своїх втрат батьки переживають поступово, проходячи певні стадії цього процесу аналогічні будь-яким втратам, а саме:
1. Шок.
2. Заперечення реальності, в тому числі, наявності чи прогнозу психофізичних порушень.
3. Усвідомлення реальності, яке супроводжується почуттями провини, смутку, відчаю, злості тощо.
4. Поступове примирення та прийняття реальності, реорганізація життя і реалістична адаптація до необхідності виховання особливої дитини.
При спілкуванні з батьками фахівці мають враховувати певну стадію батьківських переживань, бо кожна з них має свою специфіку. Це необхідно усвідомлювати для успішного консультування, яке полягає перш за все в змозі батьків почути та зрозуміти не тільки консультанта, але й самих себе.
Порушення у розвитку дитини, хронічні захворювання створюють додаткові стресові чинники в залежності від реальних умов життя та особливостей кожної окремої родини. Назвемо деякі з них:
1. Потреба забезпечення спеціального медичного лікування та реабілітації ставить перед сім'єю низку додаткових завдань: пошук якісних послуг, компетентних фахівців, фінансове забезпечення лікування, супровід дитини. Вирішення цих проблем часто призводить до конфлікту щодо можливостей праці та звільнення батьків, внутрішню подружню напругу стосовно згоди того чи іншого методу реабілітації тощо.
Відвідування медичних та реабілітаційних закладів можуть бути фізично та емоційно виснажливими через труднощі з транспортом, поганою організацією послуг, їхньою якістю.
Для батьків важливо бути учасниками реабілітаційного процесу, партнерами лікарів та інших фахівців, усі рішення щодо дитини треба ухвалювати за умови розуміння та згоди батьків. У протилежному випадку, якщо батьки не розуміють, що саме роблять з їхньою дитиною і чого треба чекати, у них з'являється відчуття розгубленості, власної безпорадності та виснажливості, які спричиняють додаткові тривоги і стрес.
2. Виражена залежність дитини від батьків, потреба в їхній присутності та опіці більшість батьків визнають одним з головних чинників довготривалого стресу.
3. Фінансові труднощі. Цей чинник не потребує розгорнутих коментарів. Добре відомо, що лікування, реабілітація, догляд дітей з ООП потребує значних витрат. Це часто поєднується з неможливістю батьків одночасно утримувати своїх дітей і мати роботу, що збільшує фінансові труднощі.
4. Архітектурні перешкоди, відсутність безбар'єрного середовища є однією із головних перешкод до їхньої інтеграції в життя суспільства.
5. Поведінкові проблеми особливих дітей (з аутизмом, гіперактивним розладом, дефіцитом уваги тощо) обмежує перебування сім'ї в різних соціальних середовищах та громадських місцях оскільки така дитина привертає зайву увагу, заважає іншим.
6. Соціальна стигматизація.
7. Емоційний стрес пов'язаний з багатьма нелегкими емоційними переживаннями тих труднощів, про які йшла мова.
8. Міжперсональний стрес походить від конфліктності у стосунках всередині сім'ї та в соціальному оточенні з фахівцями.
9. Інформаційний стрес пов'язаний з потребою розуміти проблеми та браком доступної або ж наявністю дуже суперечливої інформації про те, що відбувається з дитиною, що означає її медичний діагноз, якої допомоги вона потребує, пошуком інформації про доступні джерела допомоги, методи реабілітації та інше.
10. Екзистенційний стрес як перевірка усієї системи цінностей, світогляду, релігійних переконань батьків особливої дитини.
Фахівцям, які працюють з батьками дітей, що мають особливі освітні потреби необхідно наголошувати не стільки на перешкодах, скільки інформувати про соціальні можливості полегшення батьківських труднощів та зниження рівня стресу. До таких чинників можна віднести наступні можливості:
 доступ до якісної медичної допомоги;
 наявність відповідних освітніх програм та закладів;
 підтримка з боку родичів та друзів;
 наявність дошкільних закладів, центрів домашнього перебування;
 адекватна фінансова підтримка з боку держави;
 присутність доброзичливих сусідів;
 кількість та якість допомоги по дому;
 доступність програм поведінкової терапії;
 можливості для відпочинку та дозвілля;
 доступність спеціального обладнання;
 наявність друзів та соціальних можливостей для дитини;
 спеціальний транспорт.
Консультування батьків дітей з особливими освітніми потребами вимагає від фахівців глибокого занурення в людські переживання, здатності до співчуття та готовності прийти на допомогу. Фахівці у турботі про інших часто забувають про власні потреби. В такому випадку важливо усвідомити, що ефективно допомагати іншим можна лише тоді, коли Ви дбаєте про себе.
Консультанти, які переживають «виснаження від співчуття» у більшості випадків потребують емоційної підтримки колег, рідних. Не стане на заваді і професійна підтримка у вигляді супервізії чи групового со-консультування.

Дефектолог – фахівець, який працює з дітьми з обмеженими можливостями здоров’я. Він повинен стати кращим другом і порадником для особливих діток та їх батьків. Дефектолог не тільки безпосередньо працює з дітьми, а й вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень.
Вчитель-дефектолог планує і здійснює навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, забезпечує умови для засвоєння ними відповідних навчальних та компенсаційно-корекційних програм з урахуванням порушень, вікових індивідуальних особливостей дітей, сприяє їх соціальній реабілітації та адаптації, профорієнтації. Корекційний педагог вивчає і фіксує динаміку розвитку дітей, виробляє оптимальну педагогічну стратегію, проектує шляхи навчання, виховання, реабілітації та соціальної адаптації кожної дитини, обирає ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесу.
Зміст роботи вчителя-дефектолога підбирається з урахуванням особливостей кожної дитини. Однак існують і загальні напрями роботи:
- пізнавальний розвиток (ознайомлення дітей з предметами та явищами навколишнього світу) ;
- логіко-математичний розвиток;
- мовленнєвий розвиток(розвиток фонематичних процесів, слухової уваги, розвиток активного словника, удосконалення лексичних та граматичних засобів мови, розвиток зв’язного мовлення);
- розвиток психічних процесів( сприймання, уваги, пам’яті, мислення, уяви) інтелектуальних здібностей через організацію ігрової діяльності;
- розвиток та вдосконалення моторних функцій (дрібної, загальної, артикуляційної);
- засвоєння сенсорних еталонів;
- формування необхідного рівня емоційно-вольвої та соціальної зрілості;
- навчання елементам грамоти.
Батькам потрібно пам’ятати, що більшу частину часу дитина проводить в родині, тому потрібна тривала і цілеспрямована робота спеціалістів разом з батьками.

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. З усіх категорій осіб, які потребують соціального захисту, на особливу увагу заслуговують інваліди. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, побічної дії ліків.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
Спочатку трохи про медичне. Попри всю різноманітність вроджених і рано придбаних захворювань і ушкоджень опорно-рухового апарату у більшості цих дітей спостерігаються схожі труднощі. Провідним в клінічній картині є рухове порушення (затримка формування, недорозвинення, порушення або втрата рухових функцій). Більшість дітей з порушеннями опорно-рухового апарату складають діти з церебральними паралічами (89%). 12% - це діти з такими вродженими порушеннями опорно-рухового апарату: вроджений вивих стегна, кривошия, клишоногість та інші деформації стоп, аномалії розвитку хребта (сколіоз), недорозвинення або порушення розвитку кінцівок.
Рухові розлади поєднуються з особливостями у розвитку сенсорних функцій, пізнавальної діяльності, що пов'язано з органічним ураженням нервової системи і обмеженими можливостями пізнання навколишнього світу. Дуже часто відзначаються мовні порушення, які мають органічну природу і поглиблюються дефіцитом спілкування. Тому поряд з лікувальною і соціальною допомогою основна частина дітей з руховими порушеннями потребує також в психолого-педагогічної та логопедичної корекції. Решта дітей, як правило, не мають особливостей у розвитку пізнавальної діяльності і не вимагають спеціального навчання і виховання. Але всі діти з порушеннями опорно-рухового апарату потребують особливих умов життя, навчання.
До таких дітей потрібен індивідуальний підхід і охоронний режим: їм протипоказані тривалі фізичні навантаження, вони швидко перевтомлюються, скаржаться на біль в ногах, спині.
Діти з особливостями психофізичного розвитку в силу наявних порушень, як правило, виявляються в групі людей, що зазнають труднощів у соціальній адаптації. Для таких дітей характерна низька працездатність, підвищена стомлюваність, рухова незграбність, відсутність концентрації уваги, більше 30% дітей 4-7 років занадто активні, з агресивними реакціями, збудливі. Таким дітям важко вислухати інформацію до кінця, виконати завдання правильно і чітко. Уже після трихвилинного сидіння за столом вони відчувають дискомфорт, незручність, часто відволікаються і не можуть до кінця виконати завдання.
У роботі дітьми з порушеннями ОРА важливу роль відіграє емоційний настрій дітей на заняття, їх бажання активно працювати, здатність проявляти вольові зусилля для досягнення мети. У закладі дошкільної освіти передумови до успішної соціальної адаптації дітей формуються за допомогою:
• створення розвивального середовища,
• організації роботи з сім'єю,
• побудови доброзичливих відносин між педагогами та дітьми,
• реалізації загальноосвітніх і спеціальних програм.
Метою інтегрованої освіти в ЗДО є створення умов для соціальної адаптації дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, надання педагогічної, медичної, психологічної, логопедичної та соціальної допомоги.
Робота з дітьми будується на основі продуманого чергування фізичних і інтелектуальних навантажень, різних видів і форм діяльності. Час, відведений для освітньої діяльності дитини, розумно співвідноситься з достатнім часом для відпочинку, розслаблення, релаксації, задоволення особистих планів і інтересів.
Основне завдання у взаємодії з сім'єю - формування у батьків доброго, оптимістичного погляду на майбутнє дитини. Найчастіше при виявленні захворювання або порушення опорно-рухового апарату у дитини в дитячому або ранньому віці зусилля батьків спрямовані переважно на розвиток і корекцію порушених рухових функцій, тобто на відновлювальне лікування. Це відбувається тому, що одні батьки, хоча і помічають деякі особливості психічного та мовного розвитку дитини, не поспішають звертатися до спеціальних педагогів, логопедів, психологів. Інші вважають, що психічний і мовний розвиток вирівняється після того, як малюк буде вилікуваний або доб'ється великих успіхів в руховому розвитку. Треті вважають, що хвороба завжди накладає відбиток на психіку, поведінку дитини, і це неможливо змінити.
Часто в сім'ях, де виховується дитина з порушенням опорно-рухового апарату, складаються складні внутрішньосімейні взаємини. У таких сім'ях, як правило, розвивається специфічний вид взаємин, коли хвора дитина стає «епіцентром» життя всієї родини. У більшості сімей спостерігається симбіотичний зв'язок з дитиною, що виявляється в прагненні батьків задовольнити всі потреби дитини, захистити її від труднощів і неприємностей. Батьки відчувають нервово-психічне і фізичне навантаження, напругу, тривогу і невпевненість щодо майбутнього їхньої дитини. У повсякденному житті батьки таких дітей стикаються з безліччю проблем, і, безумовно, потребують психологічної допомоги та підтримки.

26 та 27 листопадаа 2020 року фахівці інклюзивно ресурсного центру та директор О.В. Баран взяли участь в Онлайн ceмінapі "Реформування системи iнституцiйного догляду та виховання дiтей: управлiння змiнами" . Де презентували регiональний досвiд впровадження Нацiональної стратегії реформування системи iнституцiйного догляду та виховання дiтей, напрацьований у рамках проекту реформування закладiв iнституцiйного догляду та виховання дiтей в який реалiзує консорцiум Охfогd Policy Management на замовлення Mіністерства соцiальної полiтики України.

24 листопада 2020 року Міжгірським інклюзивно-ресурсним центром проведено семінар-практикум «Аспекти психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової роботи з дітьми з ЗПР». В роботі семінару-практикуму взяли участь всі фахівці ІРЦ, .
Робота семінару була спрямована на: розширення знань учасників з питання особливостей організації психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової роботи зі школярами з затримкою психічного розвитку.
Про організацію роботи інклюзивно-ресурсного центру, проведення комплексної оцінки та проведення занять для дітей з ООП розповіла директор ІРЦ Баран Оксана Володимирівна, зупинилася на висвітлені особливостей організації корекційно-розвиткової діяльності.
Глеба Марія Іванівна звернула увагу учасників семінару на правила спілкування з дітьми з затримкою психічного розвитку ввічливість, використання обмеженої кількості слів, уникнення заперечної частки «не», активне вживання імені учня.
Особливу увагу звернула на важливість правильного добору методичного матеріалу для проведення корекційно-розвиткових занять. Фахівець дала практичні поради колегам щодо використання стимульного матеріалу під час роботи з дітьми з затримкою психічного розвитку та провела вправи на розвиток психічних пізнавальних процесів (пам’ять, мислення, увага).
Попович Ангеліна Василівна розповіла у свою чергу про лікувально-профілактичний вплив ЛФК на порушення в організмі дітей із затримкою психічного розвитку.
Наголосила на особливості занять під музичний супровід та рухливі ігри дидактичного спрямування, а також про необхідність під час кожного заняття проводити фізкультхвилинку. Показала фахівцям види вправ з дихальної, артикуляційної та пальчикової гімнастики.

Фізична активність є важливою складовою розвитку дитячого організму, запорукою фізичного й розумового здоров’я.

Автоматизація, механізація і загалом сучасні умови життя значно знизили м’язову активність та зменшили фізичне навантаження, це зумовлює гіпокінезію - особливий стан організму, зумовлений недостатньою руховою активністю.

Фізичні вправи сприяють роботі центральної нервової системи, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів. Вони зміцнюють і загартовують організм, роблять дітей цілеспрямованими та організованими. Тому, достатня рухова активність необхідна для гармонійного розвитку!
Лікувальна фізкультура (ЛФК) – це ефективний та доступний метод відновлення і зміцнення здоров'я, невід'ємний елемент реабілітаційних заходів для людей, які пережили травми, і різні соматичні і психічні захворювання. Це розділ медицини, що вивчає лікування і профілактику різних хвороб за допомогою методів фізкультури. Лікувальна фізкультура також розділ фізичної культури, де фізичні вправи виступають як метод відновлення здоров'я та працеспроможності людини.