Новини

Наближається чарівний час казки та виконання бажань. Свято Миколая та Новий Рік.
Як хочеться зробити свято красивим і неповторним, порадувати своїх друзів і близьких унікальними подарунками, зробленими своїми руками. Спільна підготовка до свят зближує, створює особливий настрій, приносить задоволення і радість, а новорічні вироби якраз те, що треба,для наших учнів. Напередодні Нового року та свята Миколая учні КУ "Інклюзивно-ресурсного центру Міжгірської районної ради" виготовляли 3-Д листівку до свята Миколая та сніжинки в вигляді іграшки на ялинку з вчителем-дефектологом Чейпеш Ольгою Михайлівною.

Мандалотерапія, як засіб проти емоційного вигорання
Мандали можуть бути мальовані, насипні плетені, створені з тканин тощо.
Мандалу найкраще використовувати, коли людині потрібно дати ресурс, допомогти йому «зібратися до купи».
Окрім того мандала може створюватися на задану тематику для притягнення певного емоційного стану чи символу в життя особистості.
У періоди душевної кризи або коли хворіємо, ми мимоволі шукаємо точку опори всередині себе. Для того щоб зцілитися, потрібно сконцентрувати внутрішні сили.
Допоможе в цьому воістину чарівна терапевтична техніка - створення мандали.
Мандалотерапія є однією з різновидів арт-терапії, поєднуючи в собі елементи психотерапії, що допомагає краще зрозуміти себе і проникнути в глибини своєї підсвідомості.
"Все, що робить Сила світу, вона робить по колу ..." - говорили наші предки. Дійсно, життя людини починається з круглого яйця, укладеного в лоні жінки, яка має сферичну форму.
Народжуючись, ми попадаємо на круглу планету, вона обертається по круговій орбіті навколо Сонячного диска. Заглянемо глибше і побачимо, що наше тіло - це мікрокосм зі своїми сферичними світами - клітинами і атомами.
Кругообіг речовин у природі, зміна пір року, дня і ночі, Зодіак - все говорить про те, що коло - універсальна фігура світобудови. Тому підсвідомо ми сприймаємо коло як якусь основу, інтуїтивно знаємо про його захисних і гармонізують властивостях. "Намалюй навколо себе коло, і ти будеш захищений" - з таким магічним ритуалом ми знайомі з казок та легенд.
Вважається, що зла сила не може проникнути всередину кола. На психологічному рівні це означає, що людина центрується: знаходить центр своєї особистості і знаходить там сили, одночасно окреслюючи межі між собою і світом.
У широкому сенсі слова мандала розуміється як малюнок в колі. Мандала точно передає стан людини на даний момент, знімає психічне напруження і навіть лікує.
При цьому цілющий ефект виникає незалежно від того, будете ви аналізувати малюнок чи ні.
За великим рахунком будь-яку творчу дію: малювання, ліплення, вишивання - сприяє зняттю напруги, на тому заснована арт-терапія. Але мистецтво, сконцентроване в колі, володіє особливою магією: ми неначе створюємо своє священне місце захисту.
Впливає і пам'ять про блаженство знаходження в материнській утробі, яка нагадує форму круга.
Пошук себе, свого призначення завжди спрямований у центр власної особистості. Його можна називати по-різному: Вищий розум, Божественний джерело, Самість ...
Саме там, в центрі, закладений потенціал нашої душі.
Мандала - унікальний засіб, що допомагає дістатися до внутрішнього стрижня і тих резервуарів енергії, які в ньому таяться. До речі, сам Юнг щодня робив замальовки в своєму блокноті: він малював в колі спонтанні образи і спостерігав, як при цьому змінюється його стан.
Для того щоб зайнятися мандалотерапією, не потрібно ніяких умінь і навичок. Головна умова- малювати з натхнення: нехай рука виводить фігури, а очі вибирають потрібний колір.
Не думайте, що б вам хотілося намалювати, і не критикуйте свій малюнок, навіть якщо це будуть прості каракулі або незрозуміле пляма.
1. Отже, виберіть момент, коли вас ніхто не відверне, включіть медитативну музику і на хвилину поринете всередину себе: закрийте очі і розслабтеся.
2. Приготуйте аркуш білого паперу і намалюйте за коло. Найкраще малювати фарбами: адже вони допомагають накопичити півтони, робити плавні мазки, вони м'які і пластичні.
3. Малюйте, не розмірковуючи про сюжет, деталі. Важливо прислухатися до внутрішніх імпульсів - це дасть можливість доторкнутися до самих глибин несвідомого і знайти в ньому точку опори.
4. Закінчивши малюнок, подивіться на нього уважно і спробуйте проаналізувати кольори, деталі, фігури (кількість однакових елементів), які в ньому проявляються. У кожній мандалі, як у дзеркалі, відбивається ваш настрій і внутрішній стан на даний момент.
Наступний етап: гармонізація мандали.
5. Перемалюйте ті деталі, які здаються вам неприємними: створіть з вже отриманих ліній нові або просто накладіть на них інші нитки. Інший варіант - намалюйте нову мандалу заново. У цьому процесі важлива не кінцева мета, а сама дія. У будь-якому випадку пророблена робота має цілющий ефект і сприяє вашому особистісному зростанню.
6. Малювання мандали - це таїнство занурення в світ своєї підсвідомості.

Питання консультування батьків дітей з особливими освітніми потребами завжди було, є і залишається складним, делікатним етапом в роботі фахівців спеціальних закладів. В наш час така ж проблема встає і перед фахівцями загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивною освітою.
Перш за все фахівці, до яких звертаються батьки дітей з проблемами розвитку, мають добре усвідомлювати їх втрати та переживання. Для більшості батьків народження дитини з проблемами у психофізичному розвитку є повною протилежністю їх очікуванням та мріям. Батьки переживають щонайменше чотири компоненти втрати:
1. Втрата очікуваного, ідеалізованого образу дитини.
2. Втрата вимріяного для дитини майбутнього.
3. Втрата особистих та сімейних мрій і планів на майбутнє.
4. Нарцистична втрата, коли народження дитини з ООП може викликати у батьків почуття сорому, власної меншовартості та особистої неповноцінності.
Усвідомлення своїх втрат батьки переживають поступово, проходячи певні стадії цього процесу аналогічні будь-яким втратам, а саме:
1. Шок.
2. Заперечення реальності, в тому числі, наявності чи прогнозу психофізичних порушень.
3. Усвідомлення реальності, яке супроводжується почуттями провини, смутку, відчаю, злості тощо.
4. Поступове примирення та прийняття реальності, реорганізація життя і реалістична адаптація до необхідності виховання особливої дитини.
При спілкуванні з батьками фахівці мають враховувати певну стадію батьківських переживань, бо кожна з них має свою специфіку. Це необхідно усвідомлювати для успішного консультування, яке полягає перш за все в змозі батьків почути та зрозуміти не тільки консультанта, але й самих себе.
Порушення у розвитку дитини, хронічні захворювання створюють додаткові стресові чинники в залежності від реальних умов життя та особливостей кожної окремої родини. Назвемо деякі з них:
1. Потреба забезпечення спеціального медичного лікування та реабілітації ставить перед сім'єю низку додаткових завдань: пошук якісних послуг, компетентних фахівців, фінансове забезпечення лікування, супровід дитини. Вирішення цих проблем часто призводить до конфлікту щодо можливостей праці та звільнення батьків, внутрішню подружню напругу стосовно згоди того чи іншого методу реабілітації тощо.
Відвідування медичних та реабілітаційних закладів можуть бути фізично та емоційно виснажливими через труднощі з транспортом, поганою організацією послуг, їхньою якістю.
Для батьків важливо бути учасниками реабілітаційного процесу, партнерами лікарів та інших фахівців, усі рішення щодо дитини треба ухвалювати за умови розуміння та згоди батьків. У протилежному випадку, якщо батьки не розуміють, що саме роблять з їхньою дитиною і чого треба чекати, у них з'являється відчуття розгубленості, власної безпорадності та виснажливості, які спричиняють додаткові тривоги і стрес.
2. Виражена залежність дитини від батьків, потреба в їхній присутності та опіці більшість батьків визнають одним з головних чинників довготривалого стресу.
3. Фінансові труднощі. Цей чинник не потребує розгорнутих коментарів. Добре відомо, що лікування, реабілітація, догляд дітей з ООП потребує значних витрат. Це часто поєднується з неможливістю батьків одночасно утримувати своїх дітей і мати роботу, що збільшує фінансові труднощі.
4. Архітектурні перешкоди, відсутність безбар'єрного середовища є однією із головних перешкод до їхньої інтеграції в життя суспільства.
5. Поведінкові проблеми особливих дітей (з аутизмом, гіперактивним розладом, дефіцитом уваги тощо) обмежує перебування сім'ї в різних соціальних середовищах та громадських місцях оскільки така дитина привертає зайву увагу, заважає іншим.
6. Соціальна стигматизація.
7. Емоційний стрес пов'язаний з багатьма нелегкими емоційними переживаннями тих труднощів, про які йшла мова.
8. Міжперсональний стрес походить від конфліктності у стосунках всередині сім'ї та в соціальному оточенні з фахівцями.
9. Інформаційний стрес пов'язаний з потребою розуміти проблеми та браком доступної або ж наявністю дуже суперечливої інформації про те, що відбувається з дитиною, що означає її медичний діагноз, якої допомоги вона потребує, пошуком інформації про доступні джерела допомоги, методи реабілітації та інше.
10. Екзистенційний стрес як перевірка усієї системи цінностей, світогляду, релігійних переконань батьків особливої дитини.
Фахівцям, які працюють з батьками дітей, що мають особливі освітні потреби необхідно наголошувати не стільки на перешкодах, скільки інформувати про соціальні можливості полегшення батьківських труднощів та зниження рівня стресу. До таких чинників можна віднести наступні можливості:
 доступ до якісної медичної допомоги;
 наявність відповідних освітніх програм та закладів;
 підтримка з боку родичів та друзів;
 наявність дошкільних закладів, центрів домашнього перебування;
 адекватна фінансова підтримка з боку держави;
 присутність доброзичливих сусідів;
 кількість та якість допомоги по дому;
 доступність програм поведінкової терапії;
 можливості для відпочинку та дозвілля;
 доступність спеціального обладнання;
 наявність друзів та соціальних можливостей для дитини;
 спеціальний транспорт.
Консультування батьків дітей з особливими освітніми потребами вимагає від фахівців глибокого занурення в людські переживання, здатності до співчуття та готовності прийти на допомогу. Фахівці у турботі про інших часто забувають про власні потреби. В такому випадку важливо усвідомити, що ефективно допомагати іншим можна лише тоді, коли Ви дбаєте про себе.
Консультанти, які переживають «виснаження від співчуття» у більшості випадків потребують емоційної підтримки колег, рідних. Не стане на заваді і професійна підтримка у вигляді супервізії чи групового со-консультування.

Дефектолог – фахівець, який працює з дітьми з обмеженими можливостями здоров’я. Він повинен стати кращим другом і порадником для особливих діток та їх батьків. Дефектолог не тільки безпосередньо працює з дітьми, а й вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень.
Вчитель-дефектолог планує і здійснює навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, забезпечує умови для засвоєння ними відповідних навчальних та компенсаційно-корекційних програм з урахуванням порушень, вікових індивідуальних особливостей дітей, сприяє їх соціальній реабілітації та адаптації, профорієнтації. Корекційний педагог вивчає і фіксує динаміку розвитку дітей, виробляє оптимальну педагогічну стратегію, проектує шляхи навчання, виховання, реабілітації та соціальної адаптації кожної дитини, обирає ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесу.
Зміст роботи вчителя-дефектолога підбирається з урахуванням особливостей кожної дитини. Однак існують і загальні напрями роботи:
- пізнавальний розвиток (ознайомлення дітей з предметами та явищами навколишнього світу) ;
- логіко-математичний розвиток;
- мовленнєвий розвиток(розвиток фонематичних процесів, слухової уваги, розвиток активного словника, удосконалення лексичних та граматичних засобів мови, розвиток зв’язного мовлення);
- розвиток психічних процесів( сприймання, уваги, пам’яті, мислення, уяви) інтелектуальних здібностей через організацію ігрової діяльності;
- розвиток та вдосконалення моторних функцій (дрібної, загальної, артикуляційної);
- засвоєння сенсорних еталонів;
- формування необхідного рівня емоційно-вольвої та соціальної зрілості;
- навчання елементам грамоти.
Батькам потрібно пам’ятати, що більшу частину часу дитина проводить в родині, тому потрібна тривала і цілеспрямована робота спеціалістів разом з батьками.

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. З усіх категорій осіб, які потребують соціального захисту, на особливу увагу заслуговують інваліди. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, побічної дії ліків.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
Спочатку трохи про медичне. Попри всю різноманітність вроджених і рано придбаних захворювань і ушкоджень опорно-рухового апарату у більшості цих дітей спостерігаються схожі труднощі. Провідним в клінічній картині є рухове порушення (затримка формування, недорозвинення, порушення або втрата рухових функцій). Більшість дітей з порушеннями опорно-рухового апарату складають діти з церебральними паралічами (89%). 12% - це діти з такими вродженими порушеннями опорно-рухового апарату: вроджений вивих стегна, кривошия, клишоногість та інші деформації стоп, аномалії розвитку хребта (сколіоз), недорозвинення або порушення розвитку кінцівок.
Рухові розлади поєднуються з особливостями у розвитку сенсорних функцій, пізнавальної діяльності, що пов'язано з органічним ураженням нервової системи і обмеженими можливостями пізнання навколишнього світу. Дуже часто відзначаються мовні порушення, які мають органічну природу і поглиблюються дефіцитом спілкування. Тому поряд з лікувальною і соціальною допомогою основна частина дітей з руховими порушеннями потребує також в психолого-педагогічної та логопедичної корекції. Решта дітей, як правило, не мають особливостей у розвитку пізнавальної діяльності і не вимагають спеціального навчання і виховання. Але всі діти з порушеннями опорно-рухового апарату потребують особливих умов життя, навчання.
До таких дітей потрібен індивідуальний підхід і охоронний режим: їм протипоказані тривалі фізичні навантаження, вони швидко перевтомлюються, скаржаться на біль в ногах, спині.
Діти з особливостями психофізичного розвитку в силу наявних порушень, як правило, виявляються в групі людей, що зазнають труднощів у соціальній адаптації. Для таких дітей характерна низька працездатність, підвищена стомлюваність, рухова незграбність, відсутність концентрації уваги, більше 30% дітей 4-7 років занадто активні, з агресивними реакціями, збудливі. Таким дітям важко вислухати інформацію до кінця, виконати завдання правильно і чітко. Уже після трихвилинного сидіння за столом вони відчувають дискомфорт, незручність, часто відволікаються і не можуть до кінця виконати завдання.
У роботі дітьми з порушеннями ОРА важливу роль відіграє емоційний настрій дітей на заняття, їх бажання активно працювати, здатність проявляти вольові зусилля для досягнення мети. У закладі дошкільної освіти передумови до успішної соціальної адаптації дітей формуються за допомогою:
• створення розвивального середовища,
• організації роботи з сім'єю,
• побудови доброзичливих відносин між педагогами та дітьми,
• реалізації загальноосвітніх і спеціальних програм.
Метою інтегрованої освіти в ЗДО є створення умов для соціальної адаптації дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, надання педагогічної, медичної, психологічної, логопедичної та соціальної допомоги.
Робота з дітьми будується на основі продуманого чергування фізичних і інтелектуальних навантажень, різних видів і форм діяльності. Час, відведений для освітньої діяльності дитини, розумно співвідноситься з достатнім часом для відпочинку, розслаблення, релаксації, задоволення особистих планів і інтересів.
Основне завдання у взаємодії з сім'єю - формування у батьків доброго, оптимістичного погляду на майбутнє дитини. Найчастіше при виявленні захворювання або порушення опорно-рухового апарату у дитини в дитячому або ранньому віці зусилля батьків спрямовані переважно на розвиток і корекцію порушених рухових функцій, тобто на відновлювальне лікування. Це відбувається тому, що одні батьки, хоча і помічають деякі особливості психічного та мовного розвитку дитини, не поспішають звертатися до спеціальних педагогів, логопедів, психологів. Інші вважають, що психічний і мовний розвиток вирівняється після того, як малюк буде вилікуваний або доб'ється великих успіхів в руховому розвитку. Треті вважають, що хвороба завжди накладає відбиток на психіку, поведінку дитини, і це неможливо змінити.
Часто в сім'ях, де виховується дитина з порушенням опорно-рухового апарату, складаються складні внутрішньосімейні взаємини. У таких сім'ях, як правило, розвивається специфічний вид взаємин, коли хвора дитина стає «епіцентром» життя всієї родини. У більшості сімей спостерігається симбіотичний зв'язок з дитиною, що виявляється в прагненні батьків задовольнити всі потреби дитини, захистити її від труднощів і неприємностей. Батьки відчувають нервово-психічне і фізичне навантаження, напругу, тривогу і невпевненість щодо майбутнього їхньої дитини. У повсякденному житті батьки таких дітей стикаються з безліччю проблем, і, безумовно, потребують психологічної допомоги та підтримки.

26 та 27 листопадаа 2020 року фахівці інклюзивно ресурсного центру та директор О.В. Баран взяли участь в Онлайн ceмінapі "Реформування системи iнституцiйного догляду та виховання дiтей: управлiння змiнами" . Де презентували регiональний досвiд впровадження Нацiональної стратегії реформування системи iнституцiйного догляду та виховання дiтей, напрацьований у рамках проекту реформування закладiв iнституцiйного догляду та виховання дiтей в який реалiзує консорцiум Охfогd Policy Management на замовлення Mіністерства соцiальної полiтики України.

24 листопада 2020 року Міжгірським інклюзивно-ресурсним центром проведено семінар-практикум «Аспекти психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової роботи з дітьми з ЗПР». В роботі семінару-практикуму взяли участь всі фахівці ІРЦ, .
Робота семінару була спрямована на: розширення знань учасників з питання особливостей організації психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової роботи зі школярами з затримкою психічного розвитку.
Про організацію роботи інклюзивно-ресурсного центру, проведення комплексної оцінки та проведення занять для дітей з ООП розповіла директор ІРЦ Баран Оксана Володимирівна, зупинилася на висвітлені особливостей організації корекційно-розвиткової діяльності.
Глеба Марія Іванівна звернула увагу учасників семінару на правила спілкування з дітьми з затримкою психічного розвитку ввічливість, використання обмеженої кількості слів, уникнення заперечної частки «не», активне вживання імені учня.
Особливу увагу звернула на важливість правильного добору методичного матеріалу для проведення корекційно-розвиткових занять. Фахівець дала практичні поради колегам щодо використання стимульного матеріалу під час роботи з дітьми з затримкою психічного розвитку та провела вправи на розвиток психічних пізнавальних процесів (пам’ять, мислення, увага).
Попович Ангеліна Василівна розповіла у свою чергу про лікувально-профілактичний вплив ЛФК на порушення в організмі дітей із затримкою психічного розвитку.
Наголосила на особливості занять під музичний супровід та рухливі ігри дидактичного спрямування, а також про необхідність під час кожного заняття проводити фізкультхвилинку. Показала фахівцям види вправ з дихальної, артикуляційної та пальчикової гімнастики.

Фізична активність є важливою складовою розвитку дитячого організму, запорукою фізичного й розумового здоров’я.

Автоматизація, механізація і загалом сучасні умови життя значно знизили м’язову активність та зменшили фізичне навантаження, це зумовлює гіпокінезію - особливий стан організму, зумовлений недостатньою руховою активністю.

Фізичні вправи сприяють роботі центральної нервової системи, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів. Вони зміцнюють і загартовують організм, роблять дітей цілеспрямованими та організованими. Тому, достатня рухова активність необхідна для гармонійного розвитку!
Лікувальна фізкультура (ЛФК) – це ефективний та доступний метод відновлення і зміцнення здоров'я, невід'ємний елемент реабілітаційних заходів для людей, які пережили травми, і різні соматичні і психічні захворювання. Це розділ медицини, що вивчає лікування і профілактику різних хвороб за допомогою методів фізкультури. Лікувальна фізкультура також розділ фізичної культури, де фізичні вправи виступають як метод відновлення здоров'я та працеспроможності людини.

Щорічно, 20 листопада, відзначається Всесвітній день дітей. Кожного року його відзначають у річницю прийняття Конвенції про права дитини.

19 листопада - відзначаємо Міжнародний день дефектолога. З цим професійним святом вітаємо всіх дефектологів. Хай з вами повсюду крокує натхнення, успіх та терпіння.

Професійне свято логопедів - «Міжнародний День логопеда» відзначається 14 листопада.
Помилково вважати, що вчитель-логопед працює над виправленням тільки неправильної вимови звуків. Логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення; її відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовними відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи. На жаль, багато хто про це недостатньо обізнані і недооцінюють важливість своєчасної логопедичної допомоги. Рання діагностика мовленнєвих відхилень є запорукою успішних логопедичних занять. За даними статистики, на жаль, число мовних розладів зростає з року в рік, у зв’язку з цим актуальність проблем корекції мовних порушень у дітей вже приймає глобальний характер.
     Процес коригування мовлення у дитини - тривалий шлях, який вимагає величезного терпіння його батьків і близьких, дисципліни з боку самої дитини. Однак тільки цей важкий шлях може призвести до позитивних результатів і успішного навчання в школі. Пам’ятайте - за результатом завжди стоять конкретні люди - вчителі-логопеди.

    З нагоди цього дня вчителем - логопедом ІРЦ, було проведено групове логопедичне заняття на тему: «Подорож у країну слів».

Щорічно 22 жовтня відзначається Всесвітній день людей з порушеннями мовлення.
Порушення мовлення – збірний термін для позначення відхилень від норми, прийнятої в певному мовному середовищі, які повністю чи частково заважають мовленнєвому спілкуванню й обмежують можливості соціальної адаптації людини.
Мовленнєві порушення у дітей з ООП можуть проявляються в складних розладах, таких як моторна, сенсорна та сенсомоторна алалії, афазія, заїкання, ринолалія, дизартрія, загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), часто обтяжених уповільненим темпом та нерівномірністю розвитку психічних процесів. Усне мовлення переважної кількості дітей з особливими освітніми потребами характеризується порушенням окремих або усіх сторін мовленнєвої системи (фонетико-фонематична, лексико-граматична та зв’язне мовлення). Це значно ускладнює процес опанування грамоти, та, в свою чергу, призводить до специфічних розладів писемного мовлення (дисграфій, дислексій, дизорфографій).
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ ПРИ РОБОТІ З ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ:
 Якщо ви помітили, що у вашому класі є дитина з подібними особливостями, проконсультуйтесь з учителями (вихователями), які працювали із цією дитиною в попередні роки.
 Зверніться по допомогу до психолога й логопеда, поговоріть з батьками цієї дитини. Виконуйте всі рекомендації фахівців.
 Технології корекційної допомоги і вибір необхідних засобів для успішного навчання дитини у класі будуть залежати від складу команди, яку ви організуєте.
 Питайте учня про труднощі, з якими він зустрічається під час сприймання, опрацювання та застосування інформації (нового навчального матеріалу). З’ясуйте, яку інформацію дитина не сприймає.
 Використовуйте альтернативні способи представлення навчального матеріалу – поясніть усно, якщо учень має труднощі з читанням, дайте інформацію в письмовій формі, якщо учень не сприймає її на слух тощо.
 Виконуйте всі рекомендації логопеда, інших фахівців,а також батьків щодо спеціальних вправ та адаптації навчального матеріалу для конкретного учня.
 Дізнайтеся про можливості використання спеціальних комп’ютерних програм (наприклад, перетворення друкованого тексту на аудіовідтворення), інших технічних засобів у процесі навчання відповідно до особливостей конкретного учня.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ
Першою ознакою недорозвинення мовлення у дитини є уповільнений темп розвитку мовлення. Чим раніше батьки, лікар-педіатр, вихователь помітять у дитини симптоми недоліків мовлення, тим ефективнішою буде допомога.
Слід пам’ятати: дитина, що має проблеми, як ніхто, потребує емоційної підтримки і кваліфікованої допомоги.
Тому:
- не вважайте свою дитину хворою, неповноцінною, гіршою за інших дітей-однолітків;
- не карайте її, не насміхайтесь з неї і не дозволяйте принижувати її;
- не порівнюйте її з іншими дітьми, які добре розмовляють, читають, пишуть;
- вселяйте в неї віру, надію, що все буде гаразд;
- намагайтеся якомога раніше помітити і зрозуміти проблеми своєї дитини;
- якомога частіше кажіть дитині, що ви її любите і зробите все, щоб цей недолік ліквідувати;
- висловлюйтесь чітко і грамотно;
- не падайте духом, якщо швидких змін ви не помітите;
- вірте в свої сили і сили своєї дитини.
- завжди розмовляйте з дитиною чітко та правильно;
- не сваріть дитину за неправильно вимовлене слово;
- організовуйте чіткий режим дня та занять;
- підтримуйте тісний зв’язок з логопедом, психологом, учителем;
- виконуйте всі інструкції, поради, які надає спеціаліст вашій дитині;
- використовуйте систему заохочень, підтримки і винагород;
- проводьте всією родиною якомога більше часу;
- перетворюйте заняття в гру;
- заохочуйте дитину до спілкування з однолітками;
- знайдіть шляхи і методи для допомоги своїй дитині.

У формуванні дефектів постави істотну роль відіграють неправильне фізичне виховання і пов'язаний з ним недостатній фізичний розвиток дитини, погані гігієнічні умови (замалий одяг, м'яке ліжко та ін.), а також перенесені в ранньому дитинстві захворювання (рахіт, туберкульоз, інфекційні захворювання). Постава може змінюватися під впливом занять такими видами спорту, як велосипедний спорт, бокс та інші, а також в процесі деяких захворювань (наприклад, радикуліту, виразкової хвороби).
В інклюзивно-ресурсному центрі вчитель-реабілітолог застосовує у лікувальній фізичній культурі декілька основних вправ, які позитивно впливають на формування постави дитини та зміцнюють її м’язи: стійка біля стінки, вис на перекладині,ходіння з предметами на голові, вправи на координації.

Щоб вдало організувати інклюзивне навчання, важливі вчасність та правильність дій усіх учасників освітнього процесу.
Сьогодні фахівці нашого центру відвідали Міжгірську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. №1.
Разом з вчителями-початківцями, практичним психологом та соціальним педагогом було проведено круглий стіл на тему: "Інклюзивне навчання в НУШ".
Директор ІРЦ О.В.Баран розповіла як складати індивідуальну програму розвитку та індивідуальний навчальний план, враховуючи РЕКОМЕНДАЦІЇ висновоку ІРЦ.
Також було розглянуо питання оцінювання в інклюзивному класі, обов*язків асистента вчителя, акцентовано увагу на співпраці з батьками та висвітлено сучасні підходи до організації
інклюзивного навчання відповідно до вимог нової української школи.

6 жовтня 2020 року практичним психологом інклюзивно - ресурсного центру Міжгірської районної ради було проведено он-лайн навчання для педагогічних працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти про роботу в системі АС"ІРЦ" - складання індивідуальної програми розвитку у системі АС"ІРЦ".

22 вересня на базі Міжгірської СЗОШ І-ІІІ ст. відбулося засідання команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ососбливим освітніми потребами.
Психолого-педагогічний супровід — це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.
В Міжгірській СЗОШ І-ІІІ ст. 10 учнів навчається за інклюзивною формою навчання та 15 в спецкласах. В засіданні взяли участь вчителі-предметники, заступники директора, директор,асистенти вчителя та працівники інклюзивно-ресурсного центру, так як кореційно-розвиткові послуги учні отримують в ІРЦ.
На засіданні директор ІРЦ О.В. Баран ознайомила присутніх з індивідуальними навчальними програмами учнів з ООП, розповіла про ІПР та навела приклад плану уроку для дітей з ООП, відповідно до назологій.
Також було представлено у вигляді презентації методи роботи на уроці з дітьми з РАС та інтелектуальними порушеннями різних ступенів ступеня. Оксана Володимирівна наголосила на активній співпраці команди супроводу з батьками та розповіла про роль асистента вчителя на уроці в інклюзивному класі.
Асистент вчителя, Мирослава Василівна, розповіла вчителям про особливості, сильні та слабкі сторони учня, що перейшов з початкової ланки до школи ІІ ступені (5 клас).
Дякуємо в.о.директора Петру Петровичу Гряділю за запрошення та вчителям за співпрацю

Корекційно-розвиткова робота — це комплекс заходів із системного психолого-педагогічного супроводження дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямований на корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення та особистості дитини

З метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття освіти та вчасного зарахування їх до закладів дошкільної та загальної середньої освіти, на виконання листа Міністерства освіти і науки України 1/9 – 232 від 04.05.2020 року Міжгірський інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, забезпечивши першочергово обстеження дітей, які мають розпочати здобуття дошкільної та початкової освіти у 2020 – 2021 навчальному році.
Проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини здійснюється з дотриманням протиепідеміологічних вимог.

Під час проведення комплексної оцінки фахівці ІРЦ, дитина та її батьки (законні представники) тримають дистанцію не менше ніж 1,5 метри. Всі учасники оцінки, у тому числі дитина, використовують маску та одноразові рукавички. Комплексна оцінка проводиься з дотриманням наступних правил: провітрювання приміщення, виконання заходів із дезінфекції, обмеження скупчення відвідувачів, обмеження одночасного руху відвідувачів місцями спільного користування (коридорами) та використання туалетних кімнат.

Для подання документів на проведення комплексної оцінки батьки можуть скористатися можливістю дистанційного подання через автоматизовану систему роботи інклюзивно-ресурсних центрів, а також зателефонувати до центру.

12 серпня в Інклюзивно-ресурсному центрі Міжгірської районної ради відбулася нарада фахівців. Організація навчального року - це завжди період підбиття підсумків та проєктування нових планів.Учасниками наради було обговорено ряд питань діяльності ІРЦ та команди психолого-педагогічного супроводу у закладі освіти, погоджено графіки комплексної оцінки.
Директор ІРЦ ознайомила вчителів з методичними рекомендаціями щодо організації освітнього процесу в навчальних закладах зокрема: "Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу у спеціальних закладах загальної середньої освіти в 2020/2021 навчальному році" від 05.08.2020 № 1/9-421 та Лист МОН № 1/9-420 від 05.08.2020 року "Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році"