Чимало років безбар’єрність асоціювалася у багатьох людей лише з подоланням фізичних перешкод – облаштуванням пандусів і підіймачів. Насправді ж це поняття ширше і стосується, без перебільшення, кожного.
Так, більшість щоденних дій для людини з інвалідністю – це важке випробування, яке найчастіше доводиться проходити самостійно. Кожен крок супроводжується бар’єрами: у під’їзді – сходинки, в автобусі – незручні посадкові майданчики. Ситуації, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу через упередження роботодавця – це проблема бар’єрів, вирішення яких є обов’язком держави перед її громадянами. Але й інших бар’єрів довкола нас, на жаль, також багато. Це й коли літня людина змушена простоювати у чергах в громадських установах, й коли жителі віддалених сіл не можуть оплатити комунальні послуги зі смартфона, й коли випускник університету не може працевлаштуватися на першу роботу, й коли молода мати не може вийти з декрету, адже немає місць у дитсадках. Таких прикладів – безліч.
Завдяки Першій леді поняття безбар’єрності отримало сучасне прочитання та увійшло в порядок денний повсякденного життя кожної людини. Створення безбар'єрного простору проводиться з метою реалізації таких базових цінностей як гідність, дотримання прав людини, толерантність, універсальний простір та справді доступне середовище для всіх громадян без виключення. Фахівці – консультанти КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Міжгірської селищної ради долучилися до ініціативи першої леді і провели інформаційний захід «Година безбар’єрності». Де було висвітлено основні терміни безбар’єрності та висвітлено шляхи розумного пристосування, які ми можемо застосувати у роботі та для зменшення бар’єрів.
Безбар’єрний підхід має стати загальним підходом у сфері публічного управління для забезпечення безперешкодного доступу соціально вразливих груп до освіти, зайнятості, послуг, дозвілля, спілкування, участі у житті громади.