Всесвітній день людей з вадами мовлення
22 жовтня кожного року, починаючи з 1998-го, планета відзначає Всесвітній день людей з вадами мовлення. Від проблем з мовленням можуть страждати і діти, й дорослі люди. Перші — через особливості розвитку щойно сформованого мовного апарату. Другі — після отриманих фізичних чи психологічних травм. Людині, обмеженій у можливості усно виражати свої думки, важко дається комунікація з оточуючими.
Варто пам’ятати, що мовлення – це основа людського розуму, від якого залежить засвоєння інформації, налагодження соціальних контактів. Найбільш часто мовні розлади проявляються в дитячому віці. До важких форм патологій мовленнєвої організації відносять деякі види заїкання, дизартрія, алалія. Більшість порушень у мовленні можна виправити за умови вчасного звернення до логопеда.
В логопедії виділяються 11 форм мовленнєвих порушень, 9 з них складають порушення усного мовлення на різних етапах її розвитку та реалізації, і 2 форми складають порушення писемного мовлення, що виділяються залежно від порушеного процесу. Серед порушень усного мовлення виділяються дисфонія (афонія), тахилалія, брадилалія, заїкання, дислалія, ринолалія, дизартрія (анартрія), алалія, афазія; серед порушень писемного мовлення виділяються дислексія (алексія) і дисграфія (аграфія).
Відповідно до особливостей порушення для кожної форми нині розроблено специфічні методи і прийоми корекційно-логопедичної роботи.Психолого-педагогічна класифікація відкрила широкі можливості для впровадження в логопедичну практику науково обґрунтованих фронтальних методів корекційного впливу на порушене мовлення й інші психічні функції дітей дошкільного і шкільного віку. Під кутом зору психолого-педагогічної класифікації найзначнішим є питання про те, які саме компоненти мовленнєвої системи недорозвинені або порушені. Дотримуючись цього підходу, вчитель-логопед може чітко спланувати напрям корекційного навчання за відповідної категорії мовленнєвого розладу: загального недорозвинення мовлення, фонетико-фонематичного недорозвинення, в разі недоліків вимовляння звуків. Кожну групу особливостей, зі свого боку, розрізняють за формою (природою) порушення і ступенем її вираженості.